Возрадуйся, живой! Тебе дано
На миг недолгий приобщиться к небу.
Мир полон бедствий - но иного нету.
И боль твоя - с любовью заодно.
Ты не страдал, пока ты был ничто.
И скоро вновь уйдешь
в предел безмолвный.
Следи и слушай, как струятся волны,
И улетай за Богом и мечтой.
Седое небо манит пустотой.
Мой друг, ты слышишь -
все слова созрели!
Ведь сердце есть и у пути без цели.
Есть жажда петь - возрадуйся и пой!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Християни і безбожне весілля - Лілія Мандзюк Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
